В драматичному матчі проти ФК Львів ФХ Харків зберіг прописку у другому дивізіоні. Втретє доля звела наші команди в перехідних іграх. У восьмому і дев'ятому сезонах, коли гралося по дві зустрічі львів'яни завдали нашій команді нищівної поразки, вигравши 3 матчі за однієї нічиї. Загальний рахунок тих протистоянь 19-3 на користь наших суперників. Але статистика перехідних ігор свідчить не про силу команд, а скоріше про їхнє бажання у підвищенні в класі. Про це свідчить зокрема те, що в шістьох подальших матчах статистика була зовсім іншою: 2 перемоги Харкова, дві нічиї та одна поразка, різиця м'ячів 2-2. Не дивно, що Львів у звітному матчі, крім турнірних задумів мав і особисті рахунки з нашим клубом.

З усіх можливих суперників ФК Харків у перехідних іграх Львів був самим небезпечним. Наш суперник має надзвичайно молодий та перспективний основний склад, який уже і зараз є достатньо потужним. Враховуючи фізичний стан та мораль обох команд, у фаворити  гри безперечно виходив Львів. У харків'ян було слабке сподівання, що Shango вирішить не дуже пручатись у грі проти них, враховуючи, що крім основного складу в складі його команди немає жодного дублера, який міг би повноцінно замінити будь-кого з основи. Ця обставина робила би перебування Львова у другому дивізіоні досить не простим.  Але мужній Shango вирішив битись не дивлячись ні на що. Він виставив свій основний склад та обрав жорстку тактику...

З самого початку матчу львів'яни захопили ініціативу. На вістрі атаки діяв дуже небезпечний Артем Мілевський, який завдав дуже багато клопоту нашому захисту. Ворота суперників захищав абсолютно непробивний молодий "монстр" Олександр Клюй.  Наші гравці діяли важко, але їхньої майстерності всеж-таки вистачило, щоби зберегти свої ворота у недоторканості. Сил же щоби вирвати перемогу з гри було явно недостатньо. Основний час йшов до закінчення. Все більш реальною ставала невтішна перспектива післяматчевого протистояння наших пенальтистів з жахливим Клюєм.

 На останніх хвилинах Nikos випускає більш свіжих Максима Микитенка та  Жиммі Амме. Заміни підсилили захист та напад команди і дозволили перехопити ігрову ініціативу у додатковий час, що трохи надихнуло наших вболівальників. Але матч так і котився до нульової нічиєї і безрадісної перспективи побачення з Клюєм.

Аж ось за 9-ть хвилин до закінчення доданого часу сталася подія, що вирішила долю матчу. Дмитро Колода, вибиваючи м'яча з під ноги Артема Мілевського трохи промахнувся по ньому. В результаті  кращого бомбардира та пенальтиста суперників винесли з поля на ношах.  Але радість від цієї події наші вболівальники відчули трохи згодом, тому що всі описані події відбувались у штрафному майданчику нашої команди. Сергій Соботюк безапеляційно вказує на "точку". Але бити у суперників нікому. Виконати цю відповідальну для суперників місію взявся свіжий Олег Сивуха - колишній гравець нашої команди, що вийшов замість Мілевського. Звичайно, Дмитра Стойка Сивусі  не переграти. Рахунок збережений і післяматчеві перспективи нашої команди значно покращились...

Першим в серії післяматчевих пенальті підійшов до м'яча той же  Олег Сивуха. Намагаючись перехитрувати нашого кіпера нападник суперника пробиває досить невдало і не влучає у ворота.  Досвідчений Олег Пашинін холоднокровно переграє знервованого Клюя, показуючи нашим гравцям, що і той небездоганний. Бездоганним був сьогодні  Дмитро Стойко, який взяв наступний удар Євгена Зарічнюка.  Далі надійшла черга героя матчу Дмитра Колоди. Він діє знову чудово - 2-0.  Мар'ян Слобода скорочує рахунок - 2-1.  Микола Гринченко - кращий бомбардир Харкова у цьому сезоні знову відновлює нашу перевагу у два м'ячі. Євген Шмаков залишає надію львів'янам - 3-2. Її підкріплює Максим Курочкин, що не влучає у ворота.

 Відповідальний момент. Але немає Мілевського, який би міг зрівняти шанси. Чудовий півзахисник Віталій Антипов, але пенальті зовсім не його спеціалізація.  Антипов не влучає у ворота! Важка та заслужена перемога ФК ХАРКІВ! Прописку у другому дивізіоні збережено! Вітаємо нашу команду з цим досягненням!